Історія Закарпаття

Річки Закарпаття

Річки Закарпаття

Давня історія краю. Ще наприкінці минулого тисячоліття ці землі ввійшли до складу Київської Русі. Згодом частину Закарпаття підкорили угорські феодали, а в XIII ст. сюди вторглися орди Батия, і ліси, що давали тутешнім землеробам та скотарям деревину й дичину, стали для місцевих жителів притулком і захистом. Однак не минулися для простого люду поневіряння після ординського нашестя. Тяжкими ланцями неволі прикували на довгі віки селянство місцеві магнати, народною кров’ю й потом зводячи тут для себе твердині-фортеці. Лише протягом XIII—XIV століть були побудовані могутні замки феодалів в Ужгороді, Мукачевому, Невицькому, Середньому, Севлюші (тепер Виноградів), Королевому, Довгому, Хусті, Вишковому. Хазяям надавалася необмежена влада, почалося масове закріпачення селян.

А народ не корився. Одне за одним вибухали повстання, які вдавалося придушувати тільки численними військовими загонами. У селянській війні під проводом Дьєрдя Дожі, яка охопила всю Угорщину в 1514 році, закарпатські трударі стали на бік повстанської армії. Не припинялася збройна боротьба проти поневолювачів і пізніше, коли Угорщина підпала під владу Габсбургів. Визвольна війна угорського народу проти австрійської монархії в 1703—1711 роках під проводом Ференца II Ракоці пробудила в закарпатців нові сили до боротьби, які не згасали й спалахнули у 1848—1849 роках, під час угорської буржуазно-демократичної революції. До армії Лайоша, який очолив революційний рух, масово йшли селяни й ремісники Закарпаття. Незважаючи на поразку, революція ліквідувала кріпосництво, патріотичними традиціями надихала народ у боротьбі за незалежність.

Гори Закарпаття

Гори Закарпаття

Про тяжке життя закарпатців знала прогресивна Росія передусім від емігрантів, які виїхали звідти й стали визначними діячами російської науки і культури: перший ректор Петербурзького університету Михайло Балудянський, філософ Петро Лодій, вчений агроном Василь Кукольник, медик Іван Орлай, славіст Юрій Венелін (Гуца). На цей час закарпатці вже мали і свою національну інтелігенцію, творча спадщина якої й досі не втрачає цінності. Це насамперед вчений і поет Василь Довгович, історик і мовознавець Михайло Лучкай, історик Іоаникій Базилович, мовознавець Іван Фогараші, письменник Іван Пастелій. Виходець з Наддніпрянщини Костянтин Матезонський в Ужгороді створив перший на Закарпатті багатоголосий хор «Гармонія».

Культура Закарпаття

У XIX столітті серед закарпатських діячів культури дедалі дужчають голоси протесту проти соціального свавілля і національного гноблення. Громадянською мужністю виділялися постаті Олександра Духновича, Олександра Павловича, Івана Сільвая, Юрія Ставровського-Попрадова, Івана Раковського… З’являються перші підручники Духновича для народних шкіл. На захист закарпатських українців виступали передові письменники, зокрема Іван Франко, Михайло Павлик.

У боротьбі за соціальне і національне визволення міцніла інтернаціональна єдність трудящих — у мітингах, страйках, маївках, спільних для українців та угорців. Новим тягарем на селян і робітників лягла перша світова війна. Коли у 1914 році російська армія оволоділа частиною гірського Закарпаття, то російські робітники і селяни, одягнені у військові шинелі, знайшли тут, серед верховинської бідноти, своїх кровних братів.

Велика Жовтнева соціалістична революція підняла й за Карпатами нову хвилю боротьби за соціальне та національне визволення, а з підписанням Брестського миру, коли з російського полону стали повертатися очевидці й учасники революційних подій”, народну стихію вже неможливо було приборкати” 1918 року виникла Компартія Угорщини, до якої влилися й комуністи Закарпаття.

Австро-Угорська імперія

Пам'ятник Україна - визволителям

Пам’ятник Україна – визволителям

З розпадом Австро-Угорської імперії по містах і селах утворювалися Ради робітничих і селянських депутатів. Набуває сили рух за возз’єднання краю з Радянською Україною. В Угорщині перемдгла пролетарська революція, було проголошено Радянську Республіку — і на Закарпаття також прийшла Радянська влада. Однак силами міжнародної реакції народовладдя, яке протрималось тут усього сорок незабутніх днів, було потоплено в крові, а Закарпаття опинилося під гнітом буржуазної Чехословаччини.

Нові хазяї ще безсоромніше грабували природні багатства краю та визискували робочий люд, ніби в передчутті, що їм тут недовго бути. Посилювались жорстокість, політичне безправ’я, голод та безробіття. На початку тридцятих років сюди приїздили представники Міжнародної організації робітничої взаємодопомоги, і от що вони почули в одному з найбідніших сіл краю — Люті Великобер§знянського округу: «Ви інформуйте світову громадськість не тільки про те, що ми голодуємо, але й про те, що ми комуністи і знаємо, що це значить!»

На цілий світ жорстоку правду про скрутне становище закарпатців розповіли прогресивні письменники: угорець Золтан Фабрі, німець Людвіг Ренн, англієць Джон Гамільтон, американець Ерскін Колдуелл, а також чехи — Владислав Ванчура, Іван Ольбрахт, Вашек Каня, Станіслав-Костка Нейман, Ярослав Затлоукал та інші.

На той час велике довір’я серед трудящих завоювала Компартія Чехословаччини, до складу якої з 1921 року входила крайова організація комуністів Закарпаття, що широко пропагувала марксистсько- ленінські ідеї, видаючи газети українською та угорською мовами, організовувала страйки, маївки, відстоювала робітничі інтереси в парламенті. Ядром організації були Еммануїл Кліма, Іван Локота, Іван Мондок, Микола Сидоряк, Павло Терек, Іван Туряниця. До їхньої плеяди належав і Олекса Борканюк, який став душею комуністичного руху в краї.

Закарпаття під владою Угорщини

Пагорб слави в Ужгороді

Пагорб слави в Ужгороді

Окупація Закарпаття в 1939 році фашистською Угорщиною, суворі випробування, що випали на долю трудящих краю, не вбили їхньої надії на соціальну й національну свободу. А коли Червона Армія, визволивши західноукраїнські землі, підійшла до угорського кордону, тисячі закарпатців, насамперед молодих, потаємними гірськими стежками переходили на радянську територію. Багато з них потім, під час війни, стали червоноармійцями та воїнами Чехословацького корпусу.

Понад п’ять років існували на Закарпатті криваві фашистські порядки. Комуністи діяли в підпіллі. Війна стала для закарпатців великим випробуванням на стійкість духу. Адже, як підданим Угорщини, їм належало воювати проти єдинокровних братів. Та ні арешти, ні розстріли не допомогли фашистам перетворити верховинців на своїх слуг. Навіть ті, кому довірялася зброя, найчастіше тільки й чекали нагоди перейти на радянський бік. А в самому краї наростав і поширювався партизанський рух. Невеликі десантні групи швидко переросталй у численні загони народних месників. У передчутті близького краху фашисти все більше шаленіли. Тюрми були переповнені, тривали розстріли. Серед тих, хто мужньо пішов на смерть за щасливе майбутнє своїх краян,— пристрасний комуніст Олекса Борканюк, посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу, і молодий поет-антифашист Дмитро Вакаров.

Зі сльозами на очах восени 1944 року зустрічав згорьований край воїнів 4-го Українського фронту, які, подолавши круті карпатські перевали, нестримно гнали ворога на захід. Десятки тисяч закарпатців добровільно вступали в ряди Червоної Армії. Вперше за тисячоліття місцеве населення дістало можливість самостійно вирішувати свою долю. 26 листопада 1944 року в Мукачевому відбувся з’їзд Народних комітетів, що представляв усе трудове Закарпаття. Одностайно було прийнято Маніфест про возз’єднання з Радянською Україною. А 29 червня 1945 року в Кремлі було підписано договір між Радянським Союзом і Чехословаччиною, згідно з яким трудящі краю возз’єдналися з Радянською Україною, навіки ввійшли в сім’ю радянських народів-братів.

Нелегко давалося нове життя. Щоб подолати вікову економічну і культурну відсталість, яка дісталася трудящим краю від минулих століть, на поміч прийшла вся велика Країна Рад. Сюди направлялися сотні радянських спеціалістів. З різних республік надходило промислове обладнання, сільськогосподарська техніка. Відкрився перший в історії краю вищий навчальний заклад — Ужгородський державний університет.

Про Закарпаття
Полонина Закарпаття

Полонина Закарпаття

Невпізнанно змінилося відтоді обличчя області. І це за умови, що Закарпаття в дорадянські часи було найвідсталішим закутком Європи. Тяжко працював селянин, однак часто не міг прогодувати сім’ю зі своєї мізерної ниви і мусив поневірятись у наймах. То з них, закарпатських бідарів, вийшли знамениті кукурудзівники двічі Герої Соціалістичної Праці Ганна Ладані та Юрій Пітра. На колгоспній ниві розцвів хліборобський талант Героїв Соціалістичної Праці Марії Козар, Софії Мочкош, Ганни Пеци, Олександра Ткалича…

Здавна в Карпатах найбільшим багатством були ліси, які й тепер займають більше половини території. За старих часів деревину безоглядно грабували чужинці. А нині промислову вирубку лісу обмежено, її ощадливо ведуть під контролем науковців.

У цій зеленій скарбниці господарюють і навчають молодих Герої Соціалістичної Праці Іван Чуса і Василь Щорбан.

Славиться на всю країну меблева промисловість Закарпаття. За новаторські починання в цій справі бригадир верстатників Мукачівського меблевого комбінату Василь Янцо став лауреатом Державної премії СРСР. А робітниця Ужгородського фанерно-меблевого комбінату імені Борканюка Ірина Скучка удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці.

Енергосистема "Мир"

Енергосистема “Мир”

Могутніми кроками ступили через Карпати опори енергосистеми «Мир», пролягли артерії нафтопроводу «Дружба», газопроводів «Братерство», «Союз» та Уренгой-Помари — Ужгород. Індустріалізація краю набула величезного розмаху. За роки Радянської влади промислове виробництво зросло у 59 разів, виникли нові галузі, які визначають науково-технічний прогрес. Виконуючи рішення XXVII з’їзду КПРС, трудящі області повели рішучу боротьбу за високу якість робіт, за збільшення випуску продукції широкого попиту. Нині тут випускають різноманітні прилади, верстати з числовим програмним управлінням, роботів і маніпулятори, радіоелектронні вироби, які експортуються майже у 50 країн світу.

Та за старих часів про всі ці багатства закарпатські трудівники й не здогадувалися, як і про свої духовні можливості, котрі виявилися в радянську добу на повну силу. Вже в перші роки народовладдя в області було ліквідовано неграмотність, і тепер важко знайти людину середнього покоління, яка б не мала восьмирічної освіти. Молодь здобуває знання в численних технікумах, училищах, загальноосвітніх школах. Ужгородський державний університет, учбовий заклад і важливий науковий центр, має сьогодні одинадцять факультетів, на яких навчаються понад десять тисяч студентів. Великі зрушення сталися в культурі, основними осередками якої є обласна філармонія та заслужений Закарпатський народний хор, драматичні театри — український в Ужгороді та російський у Мукачевому, Ужгородський ляльковий театр, музеї — краєзнавчий, художній, народної архітектури та побуту, історії релігії та атеїзму. Всесоюзне визнання здобули самодіяльні колективи «Лісоруб» Великобичківського лісокомбінату, «Юність Закарпаття» клубу облпрофради, чоловіча хорова капела університету.

Мистецтво Закарпаття

Мистецтво Закарпаття

Образотворче мистецтво краю уславили Йосип Бокшай, Адальберт Ерделі, Федір Манайло, Андрій Коцка, Гаврило Глюк, Ернест Контратович, Золтан Шолтес, а їхні традиції гідно успадкували Антон Кашшай, Володимир Микита,. Василь Габда, Іван Шутсв та Іван Бровді, Іван Ілько, Едіта і Микола Медвецькі, Наталія та Юрій Герци, Василь Скакандій та інші. Скульптор Василь Свида, народний художник України, за горельєф «В сім’ї єдиній» удостоєний Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.

Подібне піднесення відбувається і в літературному житті Закарпаття. Далеко за межами області знають Олександра Маркуша, Луку Дем’яна, Федора Потушняка, Юлія Боршоша-Кум’ятського, Юрія Гойду, Михайла Томчанія, Івана Чендея, Юрія Мейгеша, Володимира Ладижця, Ласло Баллу, Василя Вовчка, Івана Долґоша та інших. За радянського часу вирішено тут і національне питання. Викладання в школах, залежно від національного складу населення, ведеться українською, російською, угорською та -молдавською мовами. Видавництво «Карпати» випускає твори політичної та художньої літератури і для угорського та молдавського читача, а філіал видавництва «Радянська школа» в Ужгороді — підручники для шкіл з угорською мовою навчання. Кількома мовами видаються обласні та ряд районних газет, звучать в ефірі передачі Закарпатського радіо і телебачення. В Ужгородському університеті відкрито кафедру угорської філології.

Закарпаття сьогодні

Нині Закарпаття – це туристичний край України, про який знають у кожному куточку нашої держави. Природа Закарпаття так і манить до себе тисячі туристів кожного року. Побувавши тут одного разу Вам обов’язково захочеться повернутися сюди ще не один раз. Неймовірно гарна природа, привітні люди, розташування практично в центрі Європи робить Закарпатську область унікальним місцем для життя і відпочинку!

Карта Закарпаття

Про Закарпаття